Дата публікації
Перегляди: 56
Є на вулиці Зарічній у Шполі обійстя, яке стало справжньою прикрасою вулиці. Господарі Галина Василівна і Олександр Олександрович Присяжненки з роками перетворили подвір’я на справжню казку — з фонтанами і альпійськими гірками, казковими героями й імпровізованими квітниками у колодах з бетону.
— Колись один мій товариш, завітавши до нас у гості, все не міг повірити, що колоди-квітники виготовлені з бетону, — з усмішкою розповідає Олександр Олександрович. — Я ледве його переконав, що та дерев’яна колода несправжня.
Сам господар вже не перший рік опановує виготовлення яскравих і неповторних виробів з бетону, лози та інших підручних матеріалів.
А починалося все з плетеного тину. «Не люблю високих огорож, — до розмови долучається Галина Василівна. — Хочеться бачити сусідів, вітатися з людьми, тож вирішили зробити паркан з лози. Чоловік вибрав найкращу лозу і закипіла робота». Вже за деякий час готовий паркан оздобили декоративними соняшниками.
Маючи п’ятьох внуків, дідусь з бабусею почали перетворювати свій двір на казку. Спочатку купували різноманітні скульптури, а згодом господар почав виготовляти їх власними руками. «Добре, що в інтернеті все можна знайти, всю інформацію, — продовжує О. Присяжненко. — Тому, подивившись, як виготовляти оздоби для подвір’я з бетону, почав втілювати усі затії в життя».
Так на обійсті з’явилися фонтани, криничка, квітник-візочок та багато іншої краси. Згодом Галина Василівна попросила урізноманітнити клумбу з квітами. Тоді ж і вирішив з бетону виготовити клумби у вигляді дерев’яних колод, які від справжніх не відрізниш.
Дружина, зізнається Олександр Олександрович, і експерт, і натхненник. Саме її ідеї було втілено з часом — гойдалки-колоди на пружинах для наймолодших онуків, грибочки і пасхальні прикраси з цементу. Внуки з радістю поспішають в гості до бабусі з дідусем, аби поринути в ту казкову атмосферу, яку створили найрідніші люди.
«Як росли мої діти, то на подвір’ї постійно збирався і гурт сусідських, — каже господар. — Так і внуки збирають біля себе своїх друзів. Погратися, пострибати на батуті».
За професією Олександр Олександрович тракторист, понад чверть століття пропрацював у колгоспі. Згодом почав займатися підприємницькою діяльністю, але продовжує працювати біля землі. Разом з дружиною мають господарство, трудяться на городі. Та й підприємницька діяльність займає левову долю часу.
«Дуже багато хочеться ще зробити на своєму подвір’ї, маю безліч ідей, — ділиться планами, — але на все потрібен час, а його чомусь не вистачає»…
Інна Варченко, м. Шпола
Шполянські вісті
