Дата публікації
Перегляди: 5
Живемо у такий непростий час, коли одні чоловіки стають на захист Батьківщини від ворога, а інші, виконавши перед країною свій чоловічий обов’язок, повертаються до мирної праці.
Житель Василькова Олександр Геновський донедавна служив у лавах Збройних сил України. Неодноразово отримував поранення, перебуваючи в найгарячіших точках нашої країни. Після лікування та реабілітації він повернувся до сім’ї у рідне село. Тут для Олександра Івановича знайшлася і робота у комунальному підприємстві «Благоустрій».
З розповіді васильківця, до подій у своїй державі він був небайдужий ще з часу революції Гідності, став на захист України з початку антитерористичної операції на сході, зокрема брав участь у боях під Дебальцевим. А коли Україну накрила повномасштабна війна, він, маючи досвід бойових дій, одним з перших став на її захист. До речі, згідно з законом, О.Геновський міг би цього і не робити, адже він багатодітний батько, проте, як зізнається, навіть і не замислювався про уникнення від мобілізації. Більшість їх з дружиною сімох дітей нині повнолітні. До того ж, Геновські мають вже й онуків. Згадка про малечу викликає посмішку у батька й дідуся.
В останні роки Олександру Геновському довелося служити на Донеччині, в тому числі під Бахмутом, Мар’їнкою, Пісками та спільно з побратимами відстоювати інші населені пункти. В різний період васильківець, як досвідчений військовослужбовець, був інструктором для інших новопризваних військових, згодом виконував обов’язки командира однієї з рот, в якій навчав воєнної справи.
Останнє поранення він отримав під Лисичанськом, коли відбувся ворожий авіаналіт, працювала артилерія. «Я та інші бійці намагалися витягнути з поля бою «трьохсотих», коли під час артобстрілу й сам отримав поранення», — небагатослівно ділиться співрозмовник.
Ніби між іншим, зауважує, що зараз комфортно почувається на роботі у рідному селі, в колективі комунальників. Щоправда, Олександр Іванович і до повномасштабної війни не цурався ніякої роботи.
Ольга Гриценко
Шполянські вісті
