в Медицина, Новини 08.04.2026
Уперше в Україні проведуть операції з остеоінтегративного протезування у державному медзакладі. Зокрема, вони відбудуться в стінах Черкаської обласної лікарні. Операції виконуватиме лікар-травматолог Владислав Козанчук у співпраці зі шведським хірургом Рікардом Бронемарком — представником всесвітньо відомої медичної династії, яка стояла біля витоків розвитку остеоінтеграції.
Відео додається…
Остеоінтегративне протезування — це сучасний метод реабілітації, що передбачає вживлення титанового імпланта прямо в кістку кукси для прямого кріплення протеза кінцівки. В Україні метод активно впроваджується, зокрема, для ветеранів. Першу подібну операцію зробили у Львові у квітні 2023 року.
За словами директора Черкаської обласної лікарні Віталія Шила, Владислав Козанчук працює з пацієнтами після ампутацій і саме він ініціював впровадження цієї методики у закладі.
“Сьогодні є значний запит на таке лікування. Наш лікар пройшов відповідне навчання, зокрема за кордоном, і ми повністю його підтримали. Черкаська обласна лікарня має багаторічний досвід у сфері ендопротезування та складних оперативних втручань, а також необхідне обладнання. Тому ми готові до впровадження таких інновацій”, — зазначив директор лікарні Віталій Шило.
Лікар-травматолог Владислав Козанчук розповідає, що остеоінтегративне протезування суттєво відрізняється від звичних втручань у травматології та ортопедії — передусім через велику кількість технічних нюансів, які неможливо відпрацювати лише теоретично. А участь Рікарда Бронемарка суттєво змінює сам підхід до операції.
“Це операція, де багато залежить від відчуттів — буквально до міліметра. Особливо у випадках високих ампутацій, коли залишкова кістка дуже коротка. Ти постійно балансуєш: або імплант не буде достатньо зафіксований, або є ризик пошкодити кістку”, — пояснює Козанчук.
Він додає, що саме в таких моментах критично важливий практичний досвід: міжнародний фахівець фактично супроводжує кожен етап, допомагаючи відчути правильну техніку та зусилля.
Владислав зазначає, що в порівнянні з традиційними протезами, остеоінтеграція значно спрощує щоденні дії:
“Якщо зі звичайним протезом люди витрачають багато часу на його одягання і через це обмежують свою активність, то тут приєднання займає лічені секунди”, — каже він.
Ліворуч — Владислав Козанчук, праворуч — Рікардо Бронемарк
За словами засновника та керівника протезно-реабілітаційного центру “Титанові” В’ячеслава Запорожця, ключова цінність остеоінтегративного протезування полягає в тому, що воно дає шанс пацієнтам, які фактично випадають із традиційної системи протезування. Він пояснює, що у світі близько 40% людей після ампутацій не користуються звичайними протезами — через короткі кукси, надмірну вагу, супутні захворювання або банальну незручність. Саме для цієї категорії пацієнтів, наголошує він, і потрібно розвивати такі технології, щоб повернути їм функціональність і якість життя.
Водночас метод потребує ретельного відбору пацієнтів. Як зазначає Владислав Козанчук, існують чіткі критерії, затверджені Міністерством охорони здоров’я: враховується фізичний стан, відсутність шкідливих звичок, рівень активності та психологічна готовність людини.
Рішення про проведення операції ухвалює спеціальна комісія при лікарні — до неї входять ортопеди-травматологи, реабілітологи, психологи та представники адміністрації. Вони оцінюють не лише медичні показники, а й те, чи розуміє пацієнт подальші обмеження та правила користування протезом.
“Якщо пацієнт правильно підібраний, операція виконана якісно, а реабілітація проходить за всіма вимогами — результат, як правило, дуже хороший, і люди залишаються задоволеними”, — зазначає лікар.
Він також додає, що серед пацієнтів, яким планують встановлення імплантів у Черкасах, є випадки з надвисокими ампутаціями — технічно складні, але такі, що все ж дозволяють застосувати цю методику завдяки спеціальним підходам.
Щоб проводити такі операції, і медзаклад, і лікар мають відповідати чітким державним вимогам.
“Усі вимоги прописані в наказі Міністерства охорони здоров’я. Якщо коротко — є дві ключові умови: сертифіковані хірурги та сертифіковані імпланти”, – розповів керівник групи експертів МОЗ України за напрямком “Травматологія та ортопедія” Роман Деркач.
Йдеться, зокрема, про спеціальну підготовку лікарів.
“Хірург має пройти навчання у Рікарда Бронемарка або в обмеженого кола фахівців у світі, які працюють із цим методом, і отримати відповідний сертифікат та дозвіл на його застосування”, — каже Деркач.
Окрім цього, важливою є не лише кваліфікація лікаря, а й готовність самого медзакладу працювати з такими пацієнтами комплексно.
“У лікарні має бути вибудувана чітка система: від першої консультації до післяопераційного супроводу. Спочатку пацієнта оглядає ортопед-травматолог і пояснює, чи підходить йому цей метод. Далі — консиліум із залученням фахівців різних напрямків”, — зазначає він.
Особливу роль у цьому процесі відіграє мультидисциплінарна команда, яка оцінює не лише фізичний стан пацієнта, а й його психологічну готовність.
“До ухвалення рішення обов’язково залучаються психологи, ортопеди-травматологи та інші спеціалісти. Вони комплексно оцінюють пацієнта і визначають, чи готовий він до такого виду протезування”, — додає Деркач.
Саме наявність підготовлених фахівців і такої системної роботи, за його словами, і пояснює, чому проведення подібних операцій стало можливим у Черкасах. Зокрема, протягом двох днів, 8 та 9 квітня, у Черкаській обласній лікарні 10 пацієнтам зроблять остеоінтегративне протезування — чотири операції першої фази та шість — другої. Протезування є дороговартісним, зазначає В’ячеслав Запорожець. Вартість напряму залежить від типу імплантів і складності випадку.
“Ми зараз працюємо зі шведськими імплантами Integrum — це, умовно, топовий сегмент. Комплект коштує близько 25 тисяч євро. Оскільки метод двоетапний, фактично йдеться про дві операції — загалом це орієнтовно до 1,5 мільйона гривень”, — пояснює пан Вʼячеслав.
Водночас у складніших випадках ціна може бути ще вищою.
“Є імпланти дорожчі — їхня вартість може сягати 35 тисяч євро. Ми застосовували такі рішення при складних ампутаціях”, — додає Запорожець.
Наразі ці витрати покриваються не державою, а благодійними ініціативами. За словами Запорожця, всі операції, проведені раніше, фінансувалися коштом фондів. Він розповідає, що під цей напрям створили окрему інфраструктуру.
“Ми заснували центр складного ендопротезування, остеоінтеграції та біоніки ще на початку 2023 року. Згодом з’явився фонд “Титанові” — цю назву, до речі, придумали самі пацієнти”, — каже він.
У межах цієї роботи вже сформована значна клінічна база.
“Ми виконали вже 101 таку операцію. Якщо порахувати навіть умовно — це мільйони євро вкладень. Але головне — це досвід і результати, які ми вже маємо. Це повертає до життя”, — зазначає Запорожець.
Він наголошує: в Україні вже є достатня база, щоб не починати процес із нуля на державному рівні.
Серед пацієнтів, які вже мають досвід остеоінтегративного протезування, — ветеран із Черкас Антон Іванців. Поранення він отримав 2 травня 2023 року під час бойових дій у Бахмуті.
У війську Антон перебував із початку повномасштабного вторгнення. Про сучасний метод протезування дізнався вже під час лікування. Сьогодні Антон каже, що цей тип протезування для частини пацієнтів є критично важливим.
“Це метод не для всіх, але він дуже потрібний. Він реально підвищує якість життя поранених. І добре, що зараз він стає доступнішим не лише в Києві чи Львові, а й у інших регіонах”, — говорить ветеран.
Антон зізнається: про свій вибір жодного разу не пошкодував, хоча реабілітація потребує часу та дисципліни.
“Ні разу не пожалкував. Але треба бути готовим, що при такому методі протезування – відновлення довше. Є обмеження — наприклад, не всі види спорту доступні, потрібно слідкувати за здоров’ям, уникати зловживань. Але в результаті ти отримуєш значно більше”, — пояснює він.
Окремо він наголошує, що цей метод особливо важливий для пацієнтів зі складними пораненнями, коли інші варіанти протезування можуть не працювати.
“З моїм типом травми, якби не остеоінтеграція, я б не зміг нормально функціонувати. А так — я можу водити, ходити, сам себе обслуговувати, виконувати базові речі”, — каже Антон.
Водночас, додає він, користування таким протезом передбачає постійний медичний супровід. За словами ветерана, відповідно до вимог МОЗ, пацієнти мають регулярно проходити обстеження, а також можуть звертатися до фахівців для корекції чи обслуговування протеза.
Головна важливіть цього типу протезування є те, що серез 100% запротезованих пацієнтів в світі, близько 40% не користуються протезом. Із різних причин, зокрема, короткі кукси, зайва вага, побічні якісь захворювання, незручність. Тому потрібно допомогти тим 40%.
Читайте також: Сомнотерапія, біосугестія, EMDR-терапія: які нові методи реабілітації застосовують на Черкащині (ВІДЕО)
