Дореволюційні видання з золотим тисненням: у Черкасах існувала медична бібліотека

Чомусь саме пізньої осені часто та яскраво згадується минуле. Ось цей “таємничий будинок” у дворі дитячої лікарні на Благовісній. Обласна медична бібліотека, там працювала мати. Ще з ранньої школи через якісь клопоти з продльонкою мені теж доводилося “працювати бібліотекарем”. Вирізав ярлички, які наклеювалися на лівий верхній кут книг або клацав на старій машинці з круглими клавішами. Але тоді ще бібліотека була в іншому місці, у дворі “водолєчєбниці” на Кавказькій. І теж в “таємничому” будинку з темної від часу цегли. Поруч – павільйон над урвищем, нижче вузенький спуск до Дніпра… Чергову цікаву історію переповідає краєзнавець Борис Юхно.

Медбібліотеку постійно кудись переселяли, завжди – в дореволюційні будівлі і неодмінно – при медзакладах. Всі ті переїзди я не відслідковував, але пригадується, ще якийсь час вона знаходилася на колишній Карла Маркса навпроти станції швидкої допомоги. Раніше і довго в тому будинку перебувала дитяча поліклініка, яку точно пам’ятають усі, хто у 1970-ті був дитиною. Принаймні – Айболіта на стіні та інші зразки тематичного живопису. Пеленальні столи в коридорі, ваги для грудничків і “співучу” підлогу.

До бібліотеки у глибині двору на розі Жовтневої – Кірова я навідувався вже старшокласником, потім студентом. До біса всяких класиків вимагалося конспектувати, а їхні вишневі й сині томи тут прикрашали полиці так само, як і будь-якої іншої авторитетної книгозбірні. Ще по дорозі в центр заносив якісь папери в облздороввідділ, “самому Рудковському”. Для когось він був одним з найбільших медначальників, я ж запросто відкривав двері його кабінету “з носака”. Облздрав базувався так само в дорадянському будинку біля трикотажної фабрики, отут на фото його трохи видно.

Загалом в медбібліотеці непрофільна література легко могла б вимірюватися десятками погоннимих метрів, у тому числі – дореволюційні видання. От вони-то мене цікавили найбільше. А якось дізнався, що увесь той скарб вже пакується на списання: треба вивільняти фонди. Прихопив собі на пам’ять кілька томів, а якби сьогоднішній розум, то перетягнув би все, що б тільки зміг. Ні, не медичне звісно, а його там було найбільше. Товстенні фоліанти в найцупкіших обкладинках із золотим тисненням, але переважно іноземними мовами. І поїхала та література вантажівкою в утиль… Мабуть отак із книгами – то у нас давно й надовго.

***

І от якось декілька років тому і бібліотечний кут, і жовтий флігельок сховалися за високим металевим парканом. Слідом прийшла звістка: єврейська громада будуватиме тут “величну синагогу”. Колектив “Медички” попередили про черговий переїзд, й так засиділися. Цього разу – під крило обласної бібліотеки імені Шевченка.

Втім, поки-що вона на старому місці, та й за парканом тихо. Синагога – то скромненько так сказали, адже згідно проекту на Благовісній, 148 має постати не сама, а в комплексі зі школою, спорткомплексом, дитсадком та готелем. Бо “саме тут до революції була єврейська лікарня”. Об’єктивно – так. Шляхетне дітище черкаських “грошових мішків” Зарицького, Грінблата, лікаря Гольмана, провізора Діккера. Щоправда, разів у десять менше того, що зараз собі наміряли “правонаступники”. І той флігель – її частина. Більшовики перепрофілювали заклад під пологовий будинок, а приміщення бібліотеки стало одним з його корпусів: чи єдиним, чи одним з – не скажу. Але планування для такого закладу підходяще: довгий коридор, а праворуч – по пам’яти чотири чи п’ять кімнат та дві великі зали у кінці. Тепер там абонемент та книгосховище.

Ну ніби-то все гаразд. Одна деталь лишень. “Вивчаючи класиків”, встиг познайомитись з місцевими, вже тоді немолодими лікарями. Якось один з них пожартував, що з такими фахом та “зв’язками” я міг би легко поєднати історію і медицину, чим свого часу тут активно займався кандидат медичних наук Гончаров. Тобто досліджувати історію черкаської медицини. Я так само жартома поцікавився – невже не все дослідили?

А він вже якось зовсім невесело подивився у вікно читальної зали. “Ось тут був роддом, і десь тут, у дворі, – моя невдало народжена сестра. Я думаю, насправді невдало прийнята. Біоматеріал… Тоді таких часто “утилізували” санітарки й далеко не ходили. Звідкіля відомо? Ну от буде вам років скільки мені – теж багато чого знатимете, про що в газетах не пишуть…”

Previous post У міськраді Черкас показали, який вигляд може мати новий корпус кардіоцентру (фото) — Новини Черкащіни
Next post У Чигирині чоловік насмерть збив пенсіонерку | Черкаські новини — суспільство

Добавить комментарий