Енергетик у четвертому поколінні

Дата публікації

Перегляди: 282

Трапляється, про людину кажуть: знавець своєї справи з діда-прадіда. Ці слова про Сергія Рака з Матусова. Сергій Олександрович, працівник Шполянського району електромереж — енергетик в четвертому поколінні своєї родини. Його батько, дід і прадід трудилися в цій галузі, не зрадив професії і син та онук. Батько Олександр Михайлович працює черговим на Матусівській підстанції. Дід Михайло Антонович трудився енергетиком на Сигнаївському комбінаті хлібопродуктів, а прадід Антон Якович був головним енергетиком на Матусівському цукровому заводі.

Майстер Матусівської дільниці С.О.Рак разом з іншими працівниками РЕМу неодноразово допомагав колегам з сусідніх районів відновлювати електропостачання у зимовий період, після заметілі чи буревіїв.

Водночас, працюючи в енергетичній галузі, він так і не забув своєї давньої мрії юності стати художником. Свого часу, коли постало питання вибору професії, Сергій висловлював бажання вчитися на художника, адже з дитинства мав здібності до малювання. Та батьки порадили більш практичну професію.

Тоді син послухався старших і вже не одне десятиліття трудиться у Шполянському РЕМі. Зараз він майстер першої категорії, має чимало відзнак і подяк за свою роботу. Як розповідають рідні, Сергій Олександрович дуже відповідально ставиться до своїх обов’язків на роботі. Часом і після завершення робочого дня він хвилюється, аби не було ніяких збоїв чи в людей не виникало проблем з електропостачанням.

Хорошої думки про підлеглого і директор Шполянського підрозділу ПАТ «Черкасиобленерго» Володимир Висотенко, який вважає С.О.Рака добросовісним і професійним працівником.

А у вільні хвилини енергетик бере до рук олівця — і тоді на папері з’являються дружні шаржі рідних, знайомих, колег. Деякі з них можна побачити й у робочому кабінеті майстра. І що цікаво, на рисунках дуже вдало підмічено характерні риси людей. А ті й не ображаються, навпаки, інколи просять намалювати власне зображення.

Коли треба, він допомагає малювати своїй малечі. І всі разом отримують задоволення від процесу малювання і отриманого результату. А нещодавно Сергій Рак змайстрував на подвір’ї з підручних матеріалів ігровий будиночок для дітей.

17 жовтня Сергій Олександрович відзначає ювілей самоствердження, сорокаріччя. Тож рідні і друзі бажають ювілярові безсумнівного задоволення від своєї діяльності, щастя в серці і безпомилкового визначення вірного напрямку у подальшому житті.

Ольга Гриценко

Шполянські вісті

Previous post Дякують за чуйне серце й руки золоті
Next post Буремні події історії знає не з книжок

Добавить комментарий