25 вересня 2021, 09:27
Цокольні приміщення музею Тараса Шевченка руйнуються та потребують термінової реставрації. У межах програми «Велике будівництво» спрямували кошти на ремонт, однак вистачить їх хіба що на гідроізоляцію, розповіла виконувачка обов’язків генерального директора Шевченківського національного заповідника Валентина Коваленко, пише Суспільне.
Стіни та стеля у цих будівлях полущені й уражені грибком, вологість, впливає і на збереження фондів, і на здоров’я працівників та відвідувачів, зауважила пані Валентина.
За словами завідувача відділу реставраційної майстерні Анатолія Кононенка, вщент заіржавіли навіть металеві двері. І це за шість років після встановлення. Приміщення колишньої кав’ярні для відвідувачів музею також в аварійному стані.
«Можливо, щось не так із сумішшю, на яку покладені блоки. Через них після опадів через землю просочується вода, потрапляє на вхід і в службові приміщення», – зазначив він.
У такому ж стані й дві виставкові зали, розташовані теж на цокольному поверсі, розповіла завідувачка відділу охорони пам’яток історії, культури та природи Віта Дзима. За її словами, у 2003-2010 роках на Тарасовій горі проходили, згідно з постановами Кабміну та указу Президента, масштабні ремонтно-реставраційні роботи:
«Площа музею збільшилася вдвічі від того, що зробили ці підземні площі, мансардний поверх, але в результаті не якісно виконаних гідроізоляційних робіт ми відразу, в листопаді, після здачі в експлуатацію Будинку музею Шевченка, почали відчувати проблеми, пов’язані з надмірними опадами».
На додаткові виставкові зали працівники музею дуже розраховували, додала Віта Дзима. Нині 200 квадратних метрів втрачено. Під загрозою і підземні прибудови, зауважив головний інженер музею Володимир Усов.
«Протікання загрожує тим, що виходять з ладу інженерні споруди, а обладнання іржавіє», – розповів він.
Для усунення недоліків будівництва протягом останніх десяти років створили не одну комісію, розповіла Віта Дзима. Висновок актів обстеження – потрібно зробити гідроізоляцію стін, розв’язати питання відводу води з прибудинкової території, а ще – поремонтувати дах, карниз і піддашок.
У межах програми «Велике будівництво» цьогоріч заповідник отримав шість мільйонів 609 тисяч гривень на виготовлення науково-проєктної документації та дослідження прорахунків попередньої. Усього на проєкт мають спрямувати 16 з половиною мільйонів гривень, розповіла виконувачка обов’язків гендиректора заповідника Валентина Коваленко.
«Цього не вистачить. Можливо, вистачить тільки на гідроізоляцію», – зауважила вона.
Є певні проблеми й на території Тарасової гори, додала пані Валентина. Зокрема, потріскалася плитка, яку неякісно поклали, та із комплексом сходів, який будувався ще у 70-х роках.
Коли саме розпочнеться реставрація та допоки триватиме, Валентина Коваленко прогнозувати не береться.
