Нещодавно у Соборному парку Черкас було висаджено алею ліквідамбарів смолоносних. У “Дирекції парків” кажуть, що досі цього дерева в скверах і парках міста не садили. Чим цікавий ліквідамбар – розповідаємо далі.
Ліквідамбар смолоносний (Liquidambar styraciflua), або Амброве дерево — це велике дерево 25 м заввишки, поширене у Північній Америці.
Ці реліктові дерева раніше мали значно більше поширення — їх початковим проживанням була центральна Європа — але вимерли через масштабне зледеніння за часів льодовикового періоду. Тоді ж ліквідамбар зник також із західної частини Північної Америки та з Далекого Сходу.
Ще давні ацтеки помітили, що якщо ділянка кори пошкоджена, то на її поверхні виступає сіра запашна смола. Це дерево називали амбровим, і використовували смолу для ароматизації тютюну.
Ліквідамбар, що в перекладі означає “рідкий бурштин”, також має назву “Стираксове дерево”, через його здатність при пошкодженні кори виділяти стиракс, ароматичний бальзам. Його й досі використовують у промислових цілях — у виготовленні курильних сумішей, виробництві заспокійливих ліків, як інгредієнти для лікувальних мазей та косметики.
Листя дерева відрізняється великими розмірами — до 18 см, і спіральним розташуванням уздовж стебла. Формою вони нагадують лопаті з дрібнозубчастим краєм, як у кленових рослин. Але восени набувають барвистих кольорів від яскраво-жовтого до червоно-фіолетового.
Цвіте ліквідамбар у травні. Дрібні жіночі квітки зібрані в густі кулясті суцвіття, які звисають на довгих черешках, а чоловічі квітки — у вертикальних тонких трубках довжиною до 6 см.
Плоди ліквідамбару формою нагадують кульки діаметром 3-4 см з великими колючками, що містять численне насіння. Вони добре помітні восени — довго висять на гілці, залишаючись навіть після опадання листя аж до зими.
Ліквідамбар добре витримує міські умови, стійкий до пилу й газів у атмосфері, а за ступенем виділення кисню випереджає інші широколистяні породи.
А через яскравість осіннього листя та оригінальність плодів, ці дерева набувають все більшої популярності у садівництві та паркоутворенні.
Також цей вид використовують у мистецтві бонсай.
