12 лютого 2025, 18:37
Національний природний парк «Холодний Яр» презентував результати роботи за 2022-2024 роки. Захід відбувся в конференц-залі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Студенти-природники, зокрема, мали змогу поподорожувати Холодним Яром з допомогою окулярів віртуальної реальності. Віртуальний тур – частина проєкту «Холодний Яр: шляхом хоробрих» про презентацію якого нещодавно писав «Прочерк».
– Лісовий масив «Холодний Яр» – територія досить приваблива, як в історико-культурний спадщині, так і в природничій. Довгий час ми боролися… Історія ця сягає понад 30 років. І добилися. 1 січня 2022 року указом Президента було створено національний природний парк «Холодний Яр», площею 6833 з половиною гектари, – розповів виконуючий обов’язки директора Національного природного парку Богдан Легоняк.
Основні завдання Парку: збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об’єктів, створення умов для організованого туризму, відпочинку, проведення наукових досліджень природних комплексів, проведення освітньо-виховної роботи.
Якщо говорити про те, що збираються впровадити вже незабаром – нове зонування території.
– Зараз ми вже обговорюємо з друзями, колегами нове зонування. Однозначно воно буде трохи інше, ніж те, до якого всі звикли. Врахували реалії, що є на території. Будуть внесені зміни, вважаю, в кращу сторону. Збільшимо заповідну зону, додасться зона стаціонарної рекреації. Треба подбати про те, щоб і туристу було, де зупинитися, і про господарську діяльність: забезпечення місцевого населення дровами. Більша частина населених пунктів – не газифікована.
Пропонуються такі туристичні маршрути:
- автомобільний маршрут «Мандрівка Холодним Яром»;
- піший маршрут «Стежками Максима Залізняка»;
- велосипедний маршрут «В гості до Меланки та Мотрони»;
- екологічна стежка «Цікаво про ліс».
Згадав Богдан Легоняк й про рекреаційний майданчик «маляреве».
– Це те місце, де колись був дитячий табір. Маємо бажання зробити там потужний пізнавально-виховний центр, де можна буде зупинитися, переночувати, похарчуватися. Де буде відтворена холодноярська криївка, якою користувалися наші діди-прадіди в 1918-1920-х роках боролися за Україну в Холодному Яру. Хочемо зробити невеликий реабілітаційний центр для тварин, які потрапили в скрутні умови, не можуть самі вижити в природі.
Маршрути теж були прокладені в межах проєкту «Холодний Яр: шляхом хоробрих».
Безкоштовні екскурсії проводять для воїнів, родин загиблих. Впровадження природотерапії сьогодні актуальне, наголосив пан Богдан.
– До нас приїжджає багато військових, які отримали інвалідність. Працюємо, щоб у них був доступ до більшості об’єктів.
Ветерани повинні отримати достатню кількість якісних туристичних послуг, підсумував Богдан Легоняк.
– Нацпарк «Холодний Яр» демонструє, що навіть в умовах війни, недостатнього фінансування є можливість створювати прогресивні технології, які дозволяють управляти територіями. Сподіваємось, цей досвід буде запозичений іншими установами природно-заповідного фонду, – сказав еколог, директор ННІ природничих та аграрних наук Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Максим Гаврилюк.
Юлія Капуш
