Митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука (Андрій Коваленко) судиться з міським головою Черкас Анатолієм Бондаренком та черкаським телеканалом «Вікка». Він подав позов, бо вважає системні інформаційні «напади» на представників так званого московського патріархату – це і є розпалювання релігійної ворожнечі, а звинувачення його, як церковного діяча, у проросійській позиції – це наклеп і навіть гріх! За це вимагає спростування та 2 гривні моральної шкоди.
Анатолій Бондаренко, нагадаємо, 6 грудня 2024 року сказав у прямому ефірі ТРК «Вікка» наступне: «Не секрет, що митрополит Запорізький та Мелітопольський, ну, щоб я дійсно не помилився, який був присутній у кремлі, коли голосували за нові регіони – за Херсонську і Запорізьку область. Ну, я вам скажу, що я впевнений, що велика кількість священників української православної церкви московського патріарху є агентами фсб росії, і ми ж бачимо, як вони діють. Одним із пунктів перемовин росії з Україною, третім пунктом, є обовʼязково збереження української православної церкви московського патріархату. Не секрет, що у нашому соборі після того, коли він перейшов до Православної Церкви України, в алтарі молилися за патріарха кіріла. Це було особисте бачення митрополита Феодосія. До останнього дня молилися. В мене питання, а можливо правоохоронні органи не допрацьовували є цьому напрямку?»
І з думкою мера важко не погодитись, бо суспільство вже давно склало оцінку цій релігійній організації, більше того – її діяльність заборонила Верховна Рада. І як би новоявлена церква «не московського» патріархату не викручувалась, а чомусь у храмах, що переходять з неї до ПЦУ, регулярно знаходять пропагандистську літературу, як-то днями в селі Роги на Маньківщині, а московські попи часто стають фігурантами справ по звинуваченнях у антиукраїнській діяльності, як-то черкаський митрополит Феодосій. Та й важко заперечити зв’язок цієї церкви з москвою, якщо портрети її очільників навіть під час війни друкуються в російський альманахах як «предстоятелі єдиної і канонічної».
Однак митрополит Лука доводить, що якраз у той момент, коли в москві приймалось вказане рішення про приєднання українських територій, він туди не їздив. І навіть надає звіт прикордонників, що в 2022 році перетинав український кордон лише тричі: літав у Париж, у Занзібар та їздив до Румунії. Начебто його неприсутність в москві саме у той момент автоматично спростовує його зв’язок з “руським міром” загалом! Але далі – ще хитріше. Церковний діяч намагається переконати, що саме це твердження Бондаренка і формує в суспільстві думку, що він проросійський, і таким чином підриває його авторитет, а через це в нього можуть виникнути труднощі в управлінні єпархією і створюється емоційний тиск!
Фото СБУ
Усі формулювання юридичної казуїстики та описи благих діянь «святого панотця» із позовної заяви цитувати не будемо, нагадаємо лише, що цей чоловік «удостоївся» персональних санкцій РНБО – 11 грудня 2022 року Рада нацбезпеки та оборони запровадила персональні санкції проти нього і ще шести ієрархів української православної церкви московського патріархату. А 1 травня 2024 року Служба безпека України оголосила митрополиту Луці підозру в розпалюванні релігійної ворожнечі. За матеріалами слідства, він публічно висловлював своє зневажливе ставлення до парафіян інших конфесій у розмовах з вірянами та під час церковних Літургій, також співробітники СБУ проводили в нього обшуки. Більше того, як писав «Духовний фронт України» раніше митрополит Лука відмовляв у відспівуванні дитини, яка була хрещена в УПЦ КП. Також він помічений у скандалі із зеленим коридором з Маріуполя, де він виправдовував російські обстріли мирних людей в цьому коридорі, даючи інтерв’ю роспропаганді. Та і відома українська журналістка Соня Кошкіна писала, що саме цей митрополит цілився на посаду очільника всієї московської церкви, якщо «руський мір» захопить Україну.
А от в створенні промосковського іміджу цього високопосадовця церкви винен саме Анатолій Бондаренко. Ага, віримо-віримо!
В цьому контексті виникає логічне запитання, чому ж митрополит подав позов саме проти Анатолія Бондаренка і за таку, досить “невинну” фразу?
А відповідь проста: виходить, як не крути, а саме Бондаренко єдиний міський голова України, який пообіцяв, що на території його громади не буде жодної московської церкви, – і зробив це. На сьогодні всі церковні громади міста, що належали мп, заявили про вихід з неї. Включно із громадою найбільшого в Україні собору, що був в мп кафедральним – Свято-Михайлівського, який нині став Гарнізонним собором ПЦУ. Тож більшого дієвого опонента, можна навіть сказати, більшого ворога, ніж Бондаренко, в «руського міру» на сьогодні в нашій країні немає. Всі петляють або відбуваються півмірами. І от «визнання» прилетіло отаким несподіваним позовом… І громадськість саме так і оцінила цей безпрецедентний позов: як черговий наступ “руського міру” на українські цінності, тож на засідання прийшло чимало громадських діячів, військових, тому довелося терміново шукати більшу судову залу.
Утім, перше підготовче засідання у справі, що обіцяє бути резонансною, сьогодні в Придніпровському суді так і не відбулось із технічних причин, а було перенесене на 15 травня. Митрополит на ньому не був присутній, а обмежився представником, що брав участь онлайн через відеозв’язок.
«Цей позов означає, що колабораційна діяльність в Україні є, вона починає розправляти крила, але відповідні правоохоронні органи мають швидко і різко такі прояви зупиняти. Адже поки російська церква буде існувати в Україні – доти буде існувати і «руський мір». І вони самі, зокрема і кіріл, і путін, це озвучують. Тому наша країна, парламент має більш жорстко реагувати на подібні виклики в середині країни, прийнявши закон про повну заборону всіх релігійних організацій, які пов’язані з москвою, – заявив Анатолій Бондаренко, що особисто прийшов на засідання. – Зважаючи на значний суспільний резонанс цієї справи, адже, в тому числі, я так розумію, мова йде і про підозри в колабораційній діяльності декого з представників так званого не московського патріархату, я хотів би, щоб вона була розглянута швидко. Я думаю, що після судового розгляду ми звернемось до Служби безпеки України, щоб перевірили деяких осіб якраз на таку діяльність».
Тож далі буде. Хоча в повітрі зависає питання: доки прогалини в українських законах і толерантність будуть сприяти розповсюдженню антиукраїнського маразму.
Варвара Горова
