Як відомо, проміжні вибори на 197 окрузі відбудуться 31 жовтня, в неділю. Сьогодні зо два десятки політиків, громадських діячів заявили про свою участь у виборчих перегонах…
Народний депутат України VII скликання Леонід Даценко днями зареєструвався у ЦВК для участі у виборчій кампанії. Наша редакція звернулася до Леоніда Миколайовича із запитанням, чому він знову вирішив поборотися за депутатський мандат на рідному окрузі…
– Справді, Канівсько-Золотоніський округ став для мене та моєї команди рідним. Адже наша команда разом із активними громадянами, які тут проживають, тричі поспіль вигравали виборчі баталії на цьому окрузі. У 2012 році у жорсткому протистоянні із тодішньою януковицько-тулубівською владою ми перемогли олігарха Богдана Губського. Щоправда, пахан Янукович не визнав народної перемоги об’єднаної опозиції Черкащини і округ був проголошений проблемним. На перевиборах у грудні 2013 року наша перемога була настільки переконливою, що «данєцькі риги» змушені були змиритися з цим. До того ж, на той час уже вирувала Революція Гідності і «янучарам» було уже не до якогось окремого округу.
На дострокових парламентських виборах восени 2014 року наша команда фактично знову здобула переможний результат. Але тоді моїми опонентами була використана підла підступна технологія із двома моїми однофамільцями. І виявилося, що три Даценки набрали найбільше голосів, але юридично пальму першості віддали висуванцю від президента Порошенка – Владиславу Голубу…
Отож, у мене та нашої команди є повне моральне право взяти участь у цьогорічній виборчій кампанії та серйозно позмагатися за перемогу…
– Багато хто стверджує, що, як показує досвід останніх виборчих баталій на округах, це буде змаганням грошових мішків…
– Від фінансового ресурсу, безумовно, багато що залежить. Але, як показує наш досвід трьох виборчих кампаній 2012 – 14 років, можна змагатися та перемагати і олігархів, на кшталт Богдана Губського, і їх ставлеників, і «крутих» висуванців влади, які засівали грошима, гречкою, подарунками виборців округу, якщо люди не засліплені черговим новим месією, а тверезо оцінюють кандидатів. На моє переконання, також багато що залежить від суспільних настроїв, від активної позиції громадян. Якби восени 2012 року під канівською ОВК не постав велелюдний майдан на захист народного вибору, то тодішня влада просто б помножила нашу перемогу на «нуль»… Як показує приклад Українських Майданів і 2004 року, і 2013-14 років, згуртовані об’єднані великою ідеєю громадяни здатні виборювати перемогу у найскладніших ситуаціях.
– І на останок, кілька слів про вашу нинішню роботу, громадську діяльність…
– Так склалося, що я попрацював у Верховній Раді, як кажуть, день і поночі. У січні 2014 року прийняв присягу нардепа, далі – кроваві події на Київському Майдані, російська агресія, дострокові президентські вибори, літні волонтерські поїздки на схід, ну, і позачергові вибори парламенту восени…
Але я не розчаровувався і не зневірювався. Продовжив роботу на журналістській ниві, нині на громадських засадах очолюю медіа-групу «Нова молодь Черкащини» – «Дзвін.медіа». Після місцевих виборів 2020 року, міський голова Черкас Анатолій Бондаренко запропонував посаду свого радника, де я нині і працюю. Нещодавно був обраний координатором Громадської гуманітарної ради при Черкаському міському голові. Так що роботи і турбот вистачає… А оптимізму і віри в людей я ніколи не втрачав і не втрачу…
