Деталі
Казкар-лірник Олександр Власюк, більш відомий як Сашко Лірник, — допомагає дітям вивчати українську. Із весни 2022 року займається із дітьми-переселенцями, які прибули на Черкащину із зони бойових дій — зароджує у них інтерес до української мови та культури.
Чоловік родом з Умані, утім, зараз працює в Мельниках, що у Холодному Яру. Там займаюся з евакуйованими дітками.
«Радію, що можу бути корисним. Черкащина — наш корінь», — розповів Сашко Лірник.
«Не знаю, як це назвати. Виховник — голосно звучить. Дітям просто треба увага — українська увага. Багато діток із російськомовних родин. Своїм завданням вважаю — направити їх, щоб вони стали українськими, щоб розуміли: їх не кинули, вони потрібні».
Сашко Лірник іграми та оповідями заохочує дітей до вивчення української. Малечу і підлітків в Мельники привозять автобусами, годують, водять по екскурсіях, майстернях. Вони випікають хліб, граються з тваринами.
«Діти занурюються в незвичний для них світ. Багато хто пережив бомбардування, окупацію. Серед них є і сироти. Увага і любов їм дуже потрібні. Після різних активностей дітей приводять до мене. Їм подобається, просяться ще. Діти й між собою знайомляться. Це реабілітаційний центр такий собі, я б назвав», — говорить письменник.
У селі для таких занять розгорнули великий військовий намет. Застелили соломою. Там тепло.
«Перед початком я розпитую, чи всі розуміють українську мову. Вони хваляться, спілкуються: “А я можу те, а я те”. Хтось каже: “А я можу заспівати “Червону калину”. Навчити їх української мови не можна за день-два, місяць. У мене задача — пробудити у дітях інтерес. Люди не знають української мови не тому, що не розуміють. Питаю: «Всі розуміють? — Всі. — Ти ж українка і мама українка. Чому ти російською говориш? Тому що в голові мовний блок, що українська — це «село», нею соромно говорити. На телебаченні всякі квартали збиткувалися над всім українським. Це вплинуло. Моя задача — зняти цей блок. Треба тільки рух в правильному векторі завдати, і людина сама прийде до цього. Знаю багатьох, хто змінив ставлення і перейшов на українську. Не тому, що їх принижували, а тому, що вони зрозуміли, що це правильно», — розмірковує митець.
За його словами, близько 4-5 мільйонів, і більше українців роз’їхалися світом:
“А там Польща, Німеччина, Австралія, Португалія. Українців там багато, а книжок українських нема. А дітей треба виховувати. Бо вони стануть португальцями, поляками і німцями.
Більше і детальніше про нашого земляка-письменника Сашка Лірника читайте ТУТ.
