З першої доби повномасштабного російського вторгнення понад 250 тисяч людей із зон активних бойових дій і окупованих територій проїхали транзитом через Уманський район. Люди рятувалися від війни і потребували допомоги. Хтось зупинявся на Уманщині аби перепочити одну-дві доби, а майже 30 тисяч людей знайшли тут притулок.
УманьNews.City розповідає історії переселенців. За кожною світлиною старої хатки в дворі ховається велика людська трагедія і одна спільна надія — перемога і повернення додому.
1 «Усиновителі»
Настя дуже позитивна жінка. Від неї віє добром і спокоєм. В руках ладиться кожна робота. А в очах — тривога за трьох дітей, яких вона зуміла вивезти з Сєвєродонецька. Зраз діти в безпеці, є можливість приділити більше уваги старшому хлопчику, який хворий на ДЦП.
Настя з дітьми швидко навели лад у будинку, який надали їм в Рижавці Уманського району. Вона реанімувала старі кущі троянд на подвір’ї і зараз вони тішать своїм квітом.
А діти — вони кругом діти і зараз Настіна родина «всиновила» ще двох цуценят. Разом веселіше, каже вона, але розуміє що коли будуть повертатися додому, то ще й собачат доведеться забирати з собою.
2 Три сестри
Нове життя старому будинку в селі на Уманщині дали три сестри з Луганщини. Жінки разом евакуювалися, разом і живуть зараз. Коли виїжджали з-під обстрілів, не знали куди їхати. Ті, хто зміг евакуюватись раніше вже зупинилися в Рижавці і покликали їх до себе.
Місцевий підприємець і депутат сільської ради Андрій Харищук дав їм хату. І хоча жили сестри в місті, до сільської роботи взялися старанно. Швидко навели лад у домі і на подвір’ї. З «міських» зручностей найпершим облаштували літній душ у дворі. Волонтери допомогли з побутовою технікою, сусіди поділилися посадковим матеріалом. Засадили город і доглядають за ним, але сподіваються, що зможуть повернутися додому раніше, ніж прийде час копати картоплю.
3 Вчителі
«Ми тут тимчасово, на 2-3 тижні, поки обстрілюють…» — так казали сусідам переселенці з Миколаївської області.
Дві вчительські родини разом працювали в школі, разом і виїхали в евакуацію з села на Миколаївщині. Люди сільські, тому, хоч і приїхали тимчасово, а робити все почали капітально, по-людськи, як то кажуть. І ремонт у старому будинку, і подвір’я, і город.
Минуло три місяці війни. А люди щодня шукають в новинах крупинки інформації про свою область і про своє село. З дня на день думають: можна вже повертатися, чи ще зачекати. Ось днями дізналися, що на подвір’я однієї з родин «прилетіло». росіяни «звільнили» їх від літньої кухні.
4 Двічі переселенці
Двічі переселенці з Ясинуватої у 2022 році вирішили тікати від війни якомога далі. Тому родина з Донецької області приїхала на Черкащину.
У 2014 році вирішили залишитися неподалік, мовляв, як тільки Ясинувату звільнять, ми наступного ж дня повернемося додому. За 8 років війни шлях додому став більшим на сотні кілометрів.
Згадали, що на Черкащині колись жила рідня і в Рижавці була своя хата. Тому й приїхали в Уманський район. Хата дійсно була, але стара і занедбана пустка. З дитиною в такій старій хаті жити було неможливо. Тому громада села і староста Ганна Сивак допомогли підібрати більш пристойне житло, переселитися, розпочати нове життя. Тепер і хата ожила, і двір, і город —, бо тут живуть люди.
А дитина так цінує тишу навколо, що навіть у дощовий день не сидить вдома. Бабуся придумує забавки, будує з ним халабуди, а не укриття — все як повинно бути в дитинстві кожного хлопчика.
5 Три майстри
Хатинку по вулиці Шевченка в Рижавці обживають троє братів з тимчасово окупованої території. У чоловіків «золоті руки». Вони вміють робити все і беруться за будь-яку роботу.
Чоловіки засадили город, стали на всі необхідні обліки і шукають роботу. Кому потрібен лісівник, майстер-реставратор, професійний рибалка, чи просто добросовісні помічники, які вміють робити все — звертайтеся до волонтерки Катерини Загребельної, (писати на телефон: 0937336071), вона допоможе вам cконтактувати.
