Лікарі застерігали, що він може не ходити, а він через рік не лише пішов, а й танцює. Військовослужбовець з Черкас Володимир Власов пішов до військкомату у перший день повномасштабної війни. Поранення ніг отримав на Донеччині. Розповідає Суспільне.
Володимир та Тетяна Власові — з Черкас. Пара розповіла: коли лунає танго, Володимир не помічає втому, а Тетяна забуває про всі випробування. І поки чути мелодію, ковінька Володимира — збоку. А рік тому, пригадали, все було інакше. П’ять місяців Володимир був прикутий до ліжка.
“Прилетіла міна, я її навіть не чув. Відчув, що наче спіткнувся. Став підійматися, а ноги вже не тримають”, — пригадав військовий.
Обстріл стався в Попасній у 2022 році. Тоді він – службовець черкаської тероборони поїхав захищати Донеччину. З собою, як і колись, підкорюючи вершину Ельбрусу, взяв черкаський прапор.
“Ми заходили повзводно. На бехах нас відвозили. Постійні обстріли: мінометні, танкові”, — пригадав Володимир.
Під час обстрілу Володимиру перебило одну ногу та розтрощило суглоб на іншій. Осколками поранило печінку. Дружина Тетяна в цей час нічого не знала:
“Дійшли чутки, що щось там страшне сталося. Почали шукати звідти. І потім, коли я почула вже його голос, кажу, що мені робить? – відповідає — я не знаю. Говорю: ну все, я їду в Дніпро!”.
Приїхала. Жила з чоловіком у лікарні. Лікарі врятували чоловікові обидві ноги. Потім залишалася довга реабілітація, пригадала Тетяна:
“Він був прикутим до ліжка і лікарі не давали прогнозів позитивних. Інвалідний візок і милиці – тільки таке казали”.
Утім, попри біль, пан Володимир з візка встав. І зробив свої перші кроки у Вінниці. З того часу, розповів, у нього курс “тільки вперед”. І хоч кістку на нозі тримає титанова пластина, він зміг повернутися на танцювальний майданчик.
“Ми танцювали, я в руках тримав тростину і танцював. Ну і з партнеркою і тростиною”.
Такі історії та люди надихають, говорить подруга родини, працівниця департаменту соціальної політики Черкас Оксана Коцуконь. За час своєї роботи з ветеранами війни та сім’ями загиблих, вона їх знає не одну.
“Це дуже позитивні люди, вмотивовані та мотиваційні. Дивлячись на Володимира, можна мотивувати себе не опускати руки. Що ти можеш і не ходити, утім, попри висновок лікарів, людина встає, ходить. А ще й повертається до танців!”.
Нині архівні відео перших кроків у Тетяни та Володимира викликають щем. Потім були ще танці на реабілітації у Польщі. Попереду, додав Володимир, ще спробує підкорити вершини, а поки – танго для двох.
“Коли я танцюю, то не так відчуваю біль”, — додав військовий.
