Дата публікації
Перегляди: 7
Кінець літа і початок осені здавна в нашого народу асоціюються з початком весільної пори. Та якщо у першому випадку зазвичай ішла мова про молодь, то у Водяному Шполянської громади минулої неділі відзначили поважне золоте весілля одразу дві подружні пари. Одна з них — Лідія Іванівна і Микола Миколайович Колосенки, які народили і виховали трьох доньок Наталію, Олександру і Тетяну. Сьогодні у їхній родині вже шестеро онуків і троє правнуків, які разом зі своїми татами і мамами 25 серпня приїхали привітати бабусю і дідуся з п’ятдесятиліттям з дня одруження.
Давно те було, коли водянський парубок Микола їздив на танці до сусідніх Кримок, де й зустрів свою Ліду.
— У часи нашої юності, на початку сімдесятих років минулого століття, в селі було більше можливостей для відпочинку молоді, аніж тепер, — згадує Лідія Іванівна. — У клубах були танці, а також ми, дівчата, ходили на кінофільми, які демонстрували по кілька разів на тиждень.
У 1974 році в молодят Колосенків було весілля. Вони згадують, як тодішній голова сільської ради Іван Данилович Шевченко проводив церемонію реєстрації їхнього шлюбу. До слова, вітання від представників місцевої влади, зокрема старости Наталії Кирченко були і цього разу, з нагоди золотого весілля.
Все своє трудове життя Лідія і Микола Колосенки трудилися у колишньому колгоспі «Перемога». Микола Миколайович багато років поспіль працював механізатором, комбайнером спершу у колгоспі, а потім у СТОВ «Урожай», звідки й вийшов на заслужений відпочинок. Зараз вже важко й підрахувати, скільки своїм комбайном зібрав хлібів.
Тим часом Лідія Іванівна після заміжжя пішла на роботу на тваринницьку ферму, яка на той час діяла у Водяному. І про яку у цьому та багатьох інших селах колишнього району залишилися одні лиш спогади.
— Спершу доглядала поросят, — розповідає жителька села. — Згодом перейшла працювати біля великої рогатої худоби.
Колосенки звели свій дім, куди нині люблять приїжджати їхні діти, онуки і правнуки. Рідня і друзі подбали, аби в день відзначення золотого весілля Микола Миколайович і Лідія Іванівна хоча б на якусь мить відчули себе молодятами, вручивши їм стилізоване весільне вбрання.
Відповідаючи на питання про секрет міцного шлюбу, Лідія Іванівна, не замислюючись, зауважує, що важливо поважати і прислухатися один до одного, тоді й буде лад в родині.
Ольга Качан
Шполянські вісті
