Сьогодні рівно тиждень, як у центрі Черкас серед білого дня убили “авторитета”. Нагадаємо, у “Львівську майстерню шоколаду” увірвався чоловік у формі, схожій на форму СБУ, і з автомата на очах відвідувачів та персоналу застрев громадянина Михайла Козлова. Кілер безперешкодно втік через двори, а потім в Долині троянд спалив автівку і зброю. Поліція заявила про план-перехоплення, втім, за тиждень жодних нових повідомлень від правоохоронних органів так і не було. Ніяких пресконференцій, брифінгів чи хоча б маленьких преспідходів. Не відреагувала на резонансну подію і влада.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мав охоронну фірму та перевірявся на предмет тероризму: що відомо про загиблого черкащанина
Черкаський журналіст Сергій Макаренко у своєму дописі у “Фейсбук” зробив цілком логічні висновки, адже скандальність ситуації ніяк не в’яжеться із повною мовчанкою компетентних органів та установ навколо неї.
“Якщо говорити безвідносно до персоналій – це, звісно, люта лють. Я навіть не буду використовувати кліше типу “резонансногучнотощо”. Що ми маємо за тиждень? Брифінг поліції? (ну, типу там, розслідуємо, шукаємо, план-перехват то-сьо) – Ні. Брифінгзаява СБУ? (чувак, який стріляв, на хвилинку, мав нашивку СБУ і перед тим, як зайти у кав’ярню, викрикнув: “працює СБУ”. Саме тому охоронці Козлова підняли руки ) – Ні. Заява міської влади? (Мерія – за 300 метрів від місця вбивства) – Ні. Заява обласної влади? (100 метрів від місця вбивства. Добра половина чиновників ОДА кожного дня споживають каву у цій же кав’ярні) – Ні”, – написав Макаренко.
У цьому контексті правоохоронного “морозу” журналіст резонно зауважує, що на місцевих виборах 2020-го року у програмах більшості партій, які балотувались до Черкаської міської ради, був пункт “Безпека” або “Безпечне місто”, утім, у плані практичної реалізації за рік зроблена лише проектно-кошторисна документація за 1,5 млн. до програми встановлення відеокамер. Звісно, у цій конкретній ситуації камери навряд чи упередили б злочин, однак могли б суттєво допомогти при його розслідуванні: розпізнавання облич, номери авто, на якому тікали тощо.
“У квітні двічі оголошували тендер на роботи на 26 млн. грн. Із першого разу не вийшло. З другого – теж. Замовник пробував відмінити тендер, але переможець аукціону оскаржив це рішення у АМКУ. Нічо, замовник оголосив третій раз у вересні. Ціна трошки підросла. Тепер уже на 29 млн. грн. Договору теж поки нема. Таким чином на сьогодні є дві незакритінезавершені закупівлі, які виграли різні фірми”, – додає Макаренко.
Журналіст наголошує, що його зачепила відсутність реакції і непублічність розслідування, хоч мова йде про великий суспільний резонанс, а програму “Безпечне місто” він згадує не в контексті, власне, безпеки, а в контексті відсутності політичної відповідальності.
“Ну, короче, ми в безпеці. По самі вуха”, – резюмує Макаренко.
