Деталі
«Товариство, вкотре переконуюсь у тому, що влада і волонтерство — це несумісні речі.»- з болем написала керівник волонтерського центру»Територія гідності» Любов Терещенко.
Виявляється на такі думки її наштовхнула ситуація, що сталась днями. Коли вони відправляли чергову машину на фронт, без дзвінка і попередження в надцятий раз у волонтерський центр прийшли представники влади Сміли дивитися приміщення. Їх офіційна версія, зі слів пані Люби, що хтось із Северодонецька шукає житло і вони вирішили пожертвувати саме цим волонтерським центром.
«Я після цього візиту думаю, війна де? Війна як? Фронт все ближче… Як вижити військовому в окопі, як захисти себе, свою машину, зброю? Волонтери працюють безкоштовно, але несуть із пенсії донат, підприємець, який знає, що буде після приходу раші, дає донат, хто не може донатити, несе речі, щоб зігріти воїна, сушку, сало, смаколики, постіль, лопати, цвяхи…немає слів.»- ділиться своїми думками Любов Терещенко.
При цьому вона нагадує, що ВЦ «Територія Гідності» працює постійно: ноші, плащі, маскувальні костюми, балаклави, робочі рукавиці, шапки, маскувальні сітки, кікімори, нашоломники, каремати, окопні свічки. На все це донатять різні люди з усіх куточків нашої держави і не тільки: з Німеччини, Естонії, Британії, Америки, Латвії, Польщі. ‘Повторююся: в’яжуть, плетуть, ріжуть, смажать, печуть, шиють, кроють… Зустрічають військових: плачуть, моляться, обіймають, бажають, цінують, прощаються, бережуть в думках і вірять, що вони повернуться… Боляче, сум огортає все більше і більше. Друзі, як нам вижити?»- запитує у громади Любов Терещенко.
В коментарях під цим дописом люди пишуть, що треба гуртуватись і зберегти волонтерський центр. Адже у Смілі є декілька гуртожитків різних навчальних закладів, які пустують. Тож їх і пропонують владі міста переробляти під житло для переселенців.
