Нагадаю, що кілька років тому я попереджав, що визнана “найвизначнішою та найуспішнішою” за попередньої та нинішньої влад так звана реформа децентралізації у виконанні місцевої влади та агроолігархів з сучасними поміщиками призведе до “обезлюднення села”. А першими жертвами стане сільська інтелігенція, яку позбавлять роботи, бо ліквідують бібліотеки, закриють будинки культури, “оптимізують” школи і лікарні. Про це пише Микола Томенко у своєму блозі на «Обозревателі».
Тож на підтвердження вищезгаданого сумного прогнозу подаю інформацію Міністерства культури та інформаційної політики (МКІП):
за період з 1 січня 2020 року по 15 листопада 2021 року МКІП погодило реорганізацію або ліквідацію 603 бібліотечних закладів, а також надало 463 погодження на виключення бібліотечних закладів з базової мережі культури. Для розуміння – виключення з базової мережі культури означає згоду на початок процедури ліквідації або реорганізації.
Тож, за менш як два роки в селах, містечках та містах децентралізованої України місцева влада за згоди державної влади вже знищила більше 1000 бібліотек.
Більш за те, МКІП поки що не погодило реорганізацію, ліквідацію та/або виключення з базової мережі 352 бібліотечні заклади, які подала місцева влада, а стосовно 233 було запитано додаткову інформацію.
На жаль, ні влада центральна, ні місцева не дослухалися до пропозицій щодо альтернативи закриття бібліотек. Ми пропонували бібліотекам передати низку нових функцій щодо соціальної роботи: консультування, перепідготовка та надання інших соціальних послуг учасникам бойових дій, пенсіонерам…
Для цього достатньо було забезпечити доступ до мережі Інтернет та оснастити технікою діючі бібліотеки.
Влада пішли іншим шляхом – почала масову ліквідацію вже діючих закладів безкоштовної соціальної роботи для людей, натомість почала будувати нові заклади соціальної роботи в центрах ОТГ чи новостворених районів. Таким чином, були звільнені тисячі професійних і патріотичних працівників нібито з метою економії, а натомість шалені бюджетні кошти витрачаються на створення нових, прорекламованих владою, закладів соціальної роботи. А найцинічніше те, що гонитва за економією бюджетних коштів на зарплатах працівникам бібліотек (більшість бібліотекарів у селі працюють на 0,5 або 0,25 ставки) прямо пропорційна збільшенню кількості чиновників в ОТГ та сум їх премій!
Подібна ситуація з будинками культури, дитячо-спортивними школами у селищах і містечках, а на черзі масова оптимізація закладів освіти, яка вже почалася…
Переконаний, що нинішня версія реформи децентралізації не має нічого спільного із задекларованою метою покращення якості життя людей, особливо у селах та у маленьких містечках і потребує системного аналізу вже зробленого та радикального корегування її наступних кроків.
