Дата публікації
Перегляди: 18
Минулої суботи виповнилося шість років, як на карті Черкаської області з’явилася Мокрокалигірська об’єднана територіальна громада. Сільська громада, об’єднавши у своєму складі в 2015 році 7 сіл, увійшла до трійки першопрохідців децентралізації після Білозірської та Єрківської на Черкащині.
За шість років, як кажуть, багато води утекло. Торік до ОТГ згідно перспективного плану було приєднано ще два села — Ступичне і Киселівка. Й нині кількість населених пунктів сягла дев’яти, а населення громади налічує близько 5 тисяч жителів.
— Наша громада — аграрна, — розповідає сільський голова ОТГ Вікторія Пипа. — Маємо крупних орендарів землі, таких як Агрофірма «Хлібороб» ТОВ «Кернел», ТОВ імені Гетьмана ВП, ТОВ «Хорс» та інші. Функціонують на території громади понад два десятки фермерських господарств. Трудяться й близько півтисячі одноосібників.
Є робота місцевим жителям, і не лише місцевим, і на одному з основних бюджетоутворюючих підприємств Мокрокалигірської ОТГ — промисловому підприємстві ТОВ «Сиророб», продукція якого популярна далеко за межами Черкаської області.
При цьому річний бюджет Мокрокалигірської ОТГ становить 31 мільйон гривень, з яких 23 мільйони гривень — власні надходження.
— Та цих коштів не вистачає на розвиток, а лише на покриття витрат у соціальній сфері, — зауважує Вікторія Вікторівна.
На сьогодні в громаді функціонує чотири школи, п‘ять дитячих садків. Працюють усі ФАПи в селах (жодного не закрито! – ред.), працює власний Центр первинної медико-санітарної допомоги, дві амбулаторії сімейної медицини. Є навіть власна станція екстреної допомоги — швидка допомога, як її звикли називати. До слова, у громаді, як і в багатьох сільських громадах, навчилися самотужки вирішувати проблему з медичними кадрами. Сільський голова розповідає, що громада виділяє кошти на навчання сімейному лікарю. Місцева студентка медичного вишу навчається за кошти громади і після закінчення повернеться працювати сюди.
В рамках Президентської програми «Велике будівництво» тривають роботи з капітального ремонту місцевої амбулаторії сімейної медицини. Станом на початок вересня вже завершено зовнішні роботи, триває ремонт приміщення зсередини.
І в Мокрокалигірській громаді існує проблема малокомплектних шкіл
І якщо медицина в громаді функціонує більш-менш чітко, то в освітянській галузі місцева влада зіштовхнулася з проблемою.
— З приєднанням до складу громади в минулому році сіл Ступичне і Киселівка, додалося ще два навчальних заклади — НВК у Киселівці і школа І-ІІ ступенів у Ступичному, — продовжує В.Пипа. — Але учнів у цих закладах навчається дуже мало. Усе фінансове навантаження тягарем лягло на плечі місцевого бюджету, бо на ці заклади через малу кількість учнів немає державної субвенції. Якщо у Мокрій Калигірці (близько 250 учнів) і Ярошівці (близько 130 учнів) навчання одного учня в рік коштує близько 40 тисяч гривень, то в закладах Ступичного і Киселівки ця цифра більша, ніж утричі — 153 тисячі гривень.
Вже напередодні нинішнього навчального року місцева влада заговорила про оптимізацію цих навчально-виховних закладів, підвезення учнів до школи в Мокрій Калигірці (в громаді є два шкільних автобуси – ред.). Та ця ідея не знайшла поки що підтримки у місцевих жителів, діти яких відвідують школи в Ступичному і Киселівці. Хоча, як наголошує сільський голова, перспектив у цих навчальних закладів майже немає, адже народжуваність у вищевказаних населених пунктах низька. З 2019 року тут не народилося жодної дитини.
От би до всього ще
й ферми працювали!
І хоч Мокрокалигірська громада вважається аграрною, та в жодному населеному пункті громади немає ферм. Усі сільгоспвиробники займаються виключно рослинництвом та переробкою. І, як зауважує В.Пипа, від цього недоотримує і бюджет, і місцеві жителі, які б цілий рік мали роботу.
— Та що вже говорити про великі ферми, — наголошує вона, — коли і в господарствах населення стрімко скорочується поголів‘я великої рогатої худоби.
Й на підтвердження своїх слів Вікторія Вікторівна наводить цифри. У Мокрій Калигірці місцеві жителі утримують у господарствах 10 чи 12 корів, а в Сухій Калигірці — близько 40 голів великої рогатої худоби. А от коней у адміністративному центрі громади вже не побачиш.
Є робота, тому
й житло недешеве
Усі населені пункти Мокрокалигірської громади — газифіковані. На належному рівні тут намагаються підтримувати й стан місцевих доріг. «Настільки, наскільки дозволяє бюджет», — пояснює сільський голова. Не забувають і про ремонти та вирішення поточних проблемних питань. Як от будівництво внутрішнього туалету у Ярошівській школі, капітальний ремонт спортзалу у місцевому будинку культури, обладнання тренажерного залу, душових кабін.
Також вирішують питання забезпечення населених пунктів громади якісною питною водою. В минулому році цю проблему за кошти спонсорів і місцевого бюджету вирішили у Надвиссі.
І хоч громада невелика, та все ж тут немає гострої проблеми безробіття, як подекуди у сусідів. Основні роботодавці — ТОВ «Сиророб», психоневрологічний диспансер, місцеве училище, Центр первинної медико-санітарної допомоги та інші.
— До слова, придбати хороше житло у Мокрій Калигірці та й інших населених пунктах громади — недешеве задоволення, — ділиться спостереженнями сільський голова. — Будинок зі зручностями у Мокрій Калигірці, як то кажуть, заходь і живи, коштує від 300 тисяч гривень і більше. Можна, звичайно, купити дім і за 70-100 тисяч гривень, але туди доведеться багато вкладати, аби був придатним для життя.
Такі ціни, переконана Вікторія Вікторівна, диктує те, що в громаді, і особливо в її адміністративному центрі, є робота. А є робота для людей — отже, є й перспективи розвитку усієї громади.
Катерина Вальчиковська
Шполянські вісті
