Дата публікації
Перегляди: 202
Для Наталії Василівни Оніщук настав, як кажуть в народі — золотий вік, тобто настав час, коли можна просто насолоджуватися життям. Хоч правду кажучи, навряд чи вона пристане до такого варіанту життя.
У Наталії Василівни, як голови правління Шполянського районного споживчого товариства, ще планів не на один рік.
Вона очолила споживче товариство, коли для організації настали не такі вже й легкі часи. Але продовжуючи добрі традиції місцевого товариства, їй вдалося стабілізувати ситуацію та продовжити справу своїх попередників.
Коли Н.В. Оніщук лише обрали на посаду голови правління райст, хтось пожартував, що жінки беруться керувати торговельною організацією, як тільки настають труднощі. Хтось тоді посміхався, хтось співчував, але вона на те не звертала уваги і продовжувала працювати, повторюючи не раз своїм підлеглим: «Ми повинні вистояти у нелегкій конкурентній боротьбі».
Оті «смішкуваті порадники» незабаром зрозуміли, що в Наталії Василівни характер непростий і коли щось пообіцяла, то обов’язково доб’ється свого. У її трудовій книжці небагато записів. Хіба що записані зміни посад у районному споживчому товаристві. Пройшовши посадові щаблі торговельного закладу, вона, мабуть, як ніхто інший, знає секрети цієї організації і ій вдається нерідко перемагати у цій нелегкій справі.
Звичайно, приватним підприємцям легше. У них і податковий тягар не такий, як у споживчому товаристві. Товариство у цій конкурентній боротьбі виграє нерідко фаховістю та вмінням зберегти добрі традиції.
Якось її запитали, як в сьогоднішніх умовах вдається виживати? А вона, не задумуючись, відповіла: «А ми не все старе, що роками подобалося споживачеві, відкидаємо чи забуваємо». І показала на те місце, де торгують пиріжками, булочками та іншою безліччю виробів з борошна. Як не пробували ось таке виробництво змусити припинити, але вона відстояла право на таку торгівлю.
Наталія Оніщук із тих керівників, якій вдалося реалізувати себе у професії торговельника. У цій усміхненій ніби завжди жінці поєдналися і вміння трудитися та вирішувати складні виробничі проблеми, і жіночність, і суворість, і материнська доброта. Можна лише позаздрити її проникливості, прозорливості та інтуїції. Як зізнаються інколи підлеглі, лише недалекі люди нехтують її порадами та не прислухаються до її думки.
Наталія Василівна дивовижна жінка ще й тому, що має позитивний настрій, її життєрадісність вселяє в підлеглих оптимізм та заряджає енергією. Іноді здається, що вона молодша всіх молодих. Як кажуть в народі, вік визначається не прожитими роками, а блиском очей.
У цей ювілей можна підбити й підсумки, але це лише проміжні підсумки. Попереду Вас чекає ще багато років чудового і цікавого життя.
Довгих років життя, здоров’я і бадьорості тіла й духу, шановна Наталіє Василівно!
Шполянські вісті