Деталі
Священник та волонтер Михайло Шевчук зі Сміли разом зі своїми землячками допомагає бійцям на фронті з 2014 року.
Про це інформує Суспільне.
Чаї, лимони, шкарпетки, ліки та мішки зібрали волонтери військовим перед Різдвом, розповів Михайло Шевчук, митрофорний протоієрей церкви Різдва Святого Івана Хрестителя Православної Церкви України. Волонтерську діяльність розпочав у 2004-му під час Помаранчевої революції, коли потрібно було допомогти мітингувальникам. А після того, як у 2014-му російські війська вдерлися у нашу державу, плавно із Майдану почав допомогати воїнам та їздити на схід України уже не тільки як волонтер, а й як військовий капелан.
«Пів року служив капеланом у 57-ій бойовій бригаді. Піски, Водяне, Первомайськ – це було наше укріплення», – розповідає отець Михайло.
У 2014-2015 роках було декілька груп, які виїжджали на фронт. Однак тепер у Смілі залишилося тільки дві такі активні групи, зауважив священник. Допомагає не опускати руки, додав, любов до України.
«Для того я і військовий капелан та волонтер, щоб зробити все аби Україна була дійсно українською. Щоб тут був український дух, українська, мова, церква, традиції та звичаї», – говорить Михайло Шевчук.
Перед поїздкою до військових він традиційно об’їжджає своїх помічниць, бо без домашньої їжі його не відпускають.
Серед таких господинь – пані Ніна. Жінка розповіла: цього разу готувала сотню пиріжків з капустою і лівером. Трудилася від п’ятої ранку.
«Це треба робити з любов’ю і бажанням. Сама дуже люблю пиріжки з кунжутом, тому й для хлопців завжди посипаю кунжутом», – зізнається пані Ніна, яка долучилася до волонтерства у 2016-му.
«Я не чекаю подяки. Просто хочу, щоб вони були здорові, поверталися до своїх сімей, і головне – були живими», каже пані Ніна.
Допомагає бійцям і Віра Супроненко. Цього разу передала квашені помідори та партію пиріжків.
«Я підписую: «мамині пиріжечки». Печу їх як своїм рідним, щоб смачненьке у них було «, – розповідає жінка.
Смілянських господинь Михайло Шевчук жартома називає «пиріжковим батальйоном», бо саме за домашньою випічкою військові їх упізнають. І така допомога гуртує усіх.
