На днях ми відзачили 10-річчя з Дня героїв Небесної сотні та з початку російсько-української війни. В такий день варто нагадати одну очевидну етичну і політичну істину для влади: непокаране зло повертається нахабним, цинічним і великим злом. Про це пише Микола Томенко у своєму блозі на сайті «Gazeta.ua».
Начальник департаменту офісу Генеральної прокуратури, фінансування якого приростає з кожним роком, повідомив, що вбивства 22 січня 2014 року досі нерозкриті. Тут мусить бути спеціальна “подяка за чесність і принциповість” всім генпрокурорам і міністрам внутрішніх справ від часів Революції гідності, починаючи від Авакова і Махніцького.
А щодо нинішніх керманичів, то тут ще більша біда бідою!
Десятки тисяч слуг Путіна в Україні, які закликали їх врятувати від націоналістів, досі не лише живі-здорові, а й при мандатах та приходах.
Нагадаю, що після ухвалення рішення про заборону партій Медведчука-Сальдо-Шарія… близько 4 тисяч депутатів від цих путінських слуг досі керують у місцевому самоврядуванні. А урядовий законопроєкт щодо наслідків ухвалення судом рішення про заборону політичної партії для статусу депутатів місцевих рад Верховна Рада принципово не розглядає вже 1 рік 8 місяців.
Далі живуть і процвітають у воюючій Україні більш як 8 тис. церковних громад Московського патріархату хрещеного батька війни Кирила. А українська Верховна Рада вже більш ніж 4 місяці не може дати ради закону щодо процедури припинення діяльності релігійних організацій, які підпорядковані Кирилу-Путіну.
А ще хотілося б допитати Баканова, який під час війни молився в московській Києво-Печерській лаврі, про зрадників із СБУ; Рєзнікова – про корупційні мільярдні оборудки в Міністерстві оборони…
Але, кажуть, що цар заборонив і тепер вони знову визначні адвокати?!
Тож зустріли 10-річчя від Дня героїв Небесної Сотні та початку російсько-української війни вже традиційними патріотичними промовами і щирими обіцянками від чергової влади.
Натомість хотілося б зустріти цей день судовими вироками і рішучими діями, бо зло має бути покарано!
Адже, як казали давні і мудрі: tertium non datur! (третього не дано).
