Якщо увечері вимкнули світло, а дитина боїться темряви, їй можна запропонувати пограти в ігри. Як під час відключень електроенергії розважити та заспокоїти дитину, розповідає “Українська правда. Життя“.
“Страх темряви – це, з одного боку, віковий страх у дітей. З іншого – один із наслідків хронічного стресу та травматизації”, – кажуть в організації.
Найпростішим способом зняти напругу є ігри. Вони не тільки допоможуть пережити “темні” години, а й сприятимуть покращенню стосунків у родині.
Ігри зі словами і звуками
співати хором;
грати на музичних інструментах, якщо вони є, а якщо нема, то – на уявних: видавати звуки, наче стукаємо в литаври, б’ємо в барабани, граємо на скрипці тощо;
“тарабарська мова”: говорити один з одним вигаданою мовою, намагаючись за інтонацією вгадати, про що говорить кожен;
разом промовляти скоромовки;
“білі вихваляйки”: казати: “А я…!!!” і розповідати про те, що насправді вміємо та що вдалося;
“аlias”: вгадувати слово за описом, не називаючи його;
розповідати історії на задану тему;
розповідати щось, аби вкластися в одну хвилину;
“голоси тварин”: один імітує звуки тварин, інший вгадує;
“слова”: один гравець називає слово, а другий мусить придумати інше, яке починається на останню букву слова попереднього гравця;
“на щастя, на жаль” хтось вигадує ситуацію, а гравці по черзі пропонують продовження, починаючи зі слів “на жаль”, а наступний гравець — “на щастя”;
“спотворений телефон”: пошепки казати слово один одному, а наприкінці дізнатися, що почув останній гравець;
скласти казку, коли кожен говорить по реченню;
говорити слова навпаки, не записуючи їх, наприклад, “чайник” – “кинйач”, “стіна” –”анітс”;
загадати предмет, щоб інші гравці його вгадали, ставлячи запитання, на які ведучий може відповісти лише “так” чи “ні”;
назвати чотири (або два) випадкових слова, до яких треба віднайти риму або вигадати вірш на 4 рядки;
назвати слова тільки на задану букву;
назвати два випадкових слова, а інші мають відгадати, чим вони можуть бути схожі;
вигадувати початок речення, до якого потрібно придумати абсолютно “пришелепкувате” й нереальне продовження;
гравець називає слово, а наступний – свою асоціацію до цього слова;
“це слово вміє…”: описати слово його “вміннями”;
“слово, якого немає”: вигадувати слова, яких не існує та що вони могли б означати мовою інопланетян;
уявити, що потрапив на нову планету, на якій немає звичного світла, а потім – уявити, як на ній можна адаптуватися.
Також у темряві важливо торкатися до дитини, однак після попередження та отримання дозволу. У темряві відчуття доторків буде сприйматися посилено.
Для контакту із тілом можуть бути потрібні пледи, щоби накритися і відчувати більшу безпеку, льодяники, які можна розсмоктувати, щоби відчувати смак, жувальні гумки, вода, а також іграшки, які можна стискати в руках, зокрема, “поп-іти”, антистреси.
Тілесні ігри з дотиками:
“азбука Морзе”: передавати прості слова доторками;
взятися за руки, гравці мають обережно стиснути долоню тому, хто сидить за ними за годинниковою стрілкою;
уявити, що тіло — це музичний інструмент, а кожна частина тіла виконує певний звук, потім торкатися до дитини долонею, щоби вона співала, мугикала, кукурікала тощо;
відбивати ритм разом: знайому пісню, загальний ритм (наприклад, дощу), пропонувати стукати ритм зубами, клацати язиком, відбивати долонею, ногами тощо;
обіймати один одного та цілувати різними обіймами та поцілунками: помаранчевими, полуничними, веселковими, квадратними тощо;
танцювати під уявну мелодію чи під спів пісень;
передавати предмет у колі, коли в гравців заплющені очі, торкатися його і вгадувати, що це, чи пропонувати, як його можна використовувати;
торкатися долонь ведучого тільки приємними доторками, щоби ведучий вгадав, хто торкається;
зробити собі хатинку із подушок і ковдр.
Якщо є ліхтарик:
грати в тіньовий театр руками, або іграшками;
зробити проєктор зі стаканчика та плівки;
дивитися крізь друшляк на “зірки”.
