Дата публікації
Перегляди: 2
Минулого тижня Петра Васильоича Двірника колишні колеги й друзі вітали з ювілеєм. Йому виповнилося 70 років.
Все своє життя він присвятив служінню в органах внутрішніх справ. Пройшов шлях від оперативного працівника до начальника райвідділу внутрішніх справ. Про таких, як він, в міліцейському колись, поліцейському зараз середовищі кажуть «ходив по землі», а не сидів у кріслах високих кабінетів.
Про особливості служби колеги час від часу згадують, але особливо віддають належне Петро Васильовичу, коли в часи безгрошів’я йому вдавалося утримувати райвідділ для виконання поставлених службових обов’язків.
До Двірника ставилися з повагою ще й тому, що він пройшов школу кримінальної міліції Смілянського райвідділу, де до його приходу місто вважалося чи не найбільш криміналізованим в області. Втім, так тривало недовго. За якихось рік-два ситуація почала виправлятися.
Після виходу на пенсію П.В. Двірник довго й не сидів без діла. Його запросили в районні органи влади, де він успішно ще працював на різних посадах.
А ось в останні роки ветеран присвятив себе вихованню внуків, які радують його здобутками не лише в навчанні, а й спорті та грі на музичних інструментах.
Друзі та й колишні колеги відзначають, що не дружити з Двірником не можна. Він – людина не просто приваблива, а й наповнена такою кількістю інформації, що нерідко диву даєшся, як це в ньому вміщується (напевно, десь-таки влаштовані чи причеплені флешки).
Нехай же цієї енергії, непосидючості, Петре Васильовичу, вистачає вам ще не на один десяток літ!
Шполянські вісті
