Дата публікації
Перегляди: 107
Родина Катерини Постівої з Буртів свято береже пам’ять про маму і бабусю Марію Гордіївну Березенко. Вже понад сорок літ минуло з того часу, як пішла за межу рідна лебідка, а її мудрі поради та добра посмішка до цих пір зігрівають найрідніших людей.
Катерина Михайлівна зізнається, що хоч і у самої вже поважний вік, та так хочеться іноді пригорнутися до маминого плеча, почути ласкаве мамине слово.
— У моєї мами, як у тата, доля була нелегкою, — згадує К.М.Постіва. — Мама важко працювала з дитинства. У голодомор 1932-33 років, коли їй ледь виповнилося 10 років, щоб вижити і допомогти своїм рідним, пішла доглядати худобу у радгосп. А скромний пайок, який видавали за роботу, приносила додому мамі і молодшим братам. Хоча й цим не змогла врятувати життя своїм двом молодшим братикам, які померли від голоду.
Не оминула Марію Гордіївну і нелегка доля остарбайтера. Тричі забирали молоду дівчину з Буртів до Німеччини. Тричі вона втікала з німецького трудового полону.
Як пише Катерина Михайлівна, «пройшла ти пішки сотні кілометрів, бо не хотіла на чужині вмерти».
Вже після війни, коли в село не повернулося багато чоловіків, довелося молодій жінці сісти за кермо трактора «Універсал», аби обробляти землю, сіяти хліб.
Тоді ж і зустрілася зі своїм майбутнім чоловіком Михайлом Яковичем. Фронтовик, він пережив 900-денну блокаду Ленінграду, пройшов стежками найстрашнішої війни ХХ століття.
Восьмеро дітей виростило подружжя. Все встигали – і вдома, і на роботі у колгоспі. Тяжко трудитися доводилося Марії Гордіївні, але вона знаходила хвилинку для кожної своєї дитини, кожного огортала теплом. Четверо з восьми дітей здобули вищу освіту. Згодом створювали свої сім’ї, народжували онуків.
Та гірко склалася доля жінки — у 56 років вона пішла з життя. «Мама не встигла віддати заміж наймолодшу доньку і одружити двох синів, — з слізьми розповідає Катерина Михайлівна. — На жаль, мамі не довелося побачити й усіх своїх онуків».
Минули роки. Катерина Михайлівна залишилася найстаршою у родині. За традицією, щороку на 9 травня велика родина з’їжджається з Києва, Чернівців, Шполи до Буртів, на гостину до Катерини Михайлівни, аби згадати рідних, які пішли за межу. І завжди на чільному місці — фото мами й бабусі Марії Гордіївни.
В нинішньому році 9 травня співпадає з Днем матері в Україні. Тож цей день для великої і дружної родини буде особливим.
Ірина Грабовецька
Шполянські вісті