Дата публікації
Перегляди: 259
Людина і митець, небайдужий до того, що відбувається в навколишньому світі. Так характеризують прозаїка і поета – пісняра Степана Лепеха друзі і колеги по перу.
Свій творчий шлях львів’янин Степан Лепех почав з того, що після закінчення школи обрав професію журналіста. «Мені завжди подобалося бути в курсі всіх подій, — згадує. — Тому довго не вагався з вибором професії».
Степан Лепех досяг успіхів не лише як поет і прозаїк. Закінчивши факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка і працюючи за фахом, через деякий час він тут же здобув фах юриста, а згодом закінчив Академію державного управління при Президентові України. Поет, журналіст, юрист – все це про Степана Ілліча.
— Я інколи задумуюсь, що в моєму житті головне, — роздумує, — журналістика чи письменницька діяльність, створення пісень чи юриспруденція? Мабуть, усі ці напрямки мого життя важливі, без них не було б того Степана Лепеха, який є зараз.
Почавши свою діяльність в правоохоронних органах на посаді дільничного інспектора, дослужився до звання полковник міліції. С.Лепех — почесний член Спілки юристів України, член Міжнародного антикримінального і антитерористичного комітету, Міжнародної поліцейської асоціації. Чверть століття присвятив роботі у правоохоронних органах, але ніколи не забував про літературну діяльність, творив і видавався, брав участь і перемагав у літературних конкурсах, організовував творчі зустрічі. Автор збірок поезій “Одкровення”, “Все про кохання, все про любов…”, «Відверто про це…», «Духовна поезія», «Хресна дорога», книг “Життєві сліди”, «Історія церков сіл Незнанів, Холоїв, Бабичі (Австрійський період)», «Гряда-Мирівка – село на головному Європейському вододілі. Том І, книги перша – третя», «Я про… і Про мене…». В одному зі своїх інтерв’ю Степан Ілліч зізнався, що в міліції працює багато творчих людей, багато його колег не лише відстоюють букву закону, а й пишуть вірші, прозу, музику.
Наприкінці 2001 року у житті Степана Ілліча з’явилася ще одна сторінка – він дебютував як поет-пісняр. «Завжди мріяв писати тексти до пісень, бо відчував – моя поезія зазвучить ще краще», — розповідає поет. І дійсно, пісенна творчість принесла свої плоди — менш ніж за два десятиліття у творчому доробку понад 70 пісенних творів. Його вірші покладені на музику відомого українського композитора, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, народного артиста України Богдана-Юрія Янівського, заслуженого артиста України Олега Кульчицького, а також Богдана Білозіра, Віктора Гембари, Євгена Дашина, Михайла Кушніра, Івана Мазура, Романа Мельника, Володимира Мухара, Віталія Новіцького, Григорія Терещенка, Олега Щербачука, Геннадія Когута та Михайла Костевича.
Пісні на слова Степана Лепеха виконуються на концертах, звучать на хвилях українських та зарубіжних радіостанцій, транслюються на телебаченні, в аудіо-, відео записах – в інтернет-ресурсах у виконанні народних артистів України Мар’яна Шуневича, Олега Лихача, заслужених артистів України Ігоря Богдана, Володимира Коциловського, заслуженого артиста Сербії, володаря Гран-прі “Слов‘янського базару” Філіпа Жмахера, заслуженого артиста естрадного мистецтва України Віктора Гембари, гуртів Олега Кульчицького, “Львівські музики”, “Витоки Дністра”, дуету “Не забудь” та багатьох інших лауреатів міжнародних та всеукраїнських фестивалів.
Як автор пісень, випустив у світ 5 авторських аудіоальбомів: “Серця мого струни”, “Бойківські фестини», “А третій – за любов!“, “З світів, вкраїнці, поверніться…“
Особливу роль у пісенній творчості поета відіграє пісня, написана у співавторстві з композитором Богданом- Юрієм Янівським, «Бойківчаночка». У виконанні Мар’яна Шуневича і Ольги Щербакової з популярного дуету «Не забудь» ця пісня облетіла ледь не весь світ й по праву займає чільне місце у Золотому Фонді української естради.
Степан Лепех один з натхненників випуску Бабичівського Літературного альманаху – унікального і єдиного поки що в Україні сільського періодичного літературного видання.
Сьогодні, коли ледь не щодня народжуються нові поетичні строки, він повен планів і задумів. Мріє, аби швидше наше життя повернулося у звичне русло, аби знову зустрічатися з читачами і поціновувачами своєї поезії і прози, дарувати їм чарівний світ своєї творчості. «Енергетика родинної землі, з якою я навіки пов’язаний (і позавіки буду пов’язаний – так заповідаю) цією життєдайною пуповиною, надає мені снаги і натхнення творити «добра сліди», — життєве кредо поета.
Катерина Вальчиковська
Коли матеріал вже був готовий до друку, стало відомо, що Степан Лепех здобув звання Лауреата Міжнародної премії української пісні імені Василя Симоненка.
Із понад 550 висунень на здобуття цієї престижної Премії міжнародне журі обрало 20 достойників (окремих і колективних творців українських пісенних та музичних творів) із України, Болгарії, Казахстану, Ірландії.
Щиро вітаємо з перемогою!
Шполянські вісті
