Дата публікації
Перегляди: 3
Сергій Халупінський за мирною професією журналіст. У минулому головний редактор «Черкаського краю», працював на черкаському телебаченні. Міг стати чиновником у облдержадміністрації. Але не став. Відмовився, пояснивши це тим, що не уявляє себе службовцем.
З початком повномасштабної війни він пішов захищати Україну. Але не відразу. До військкомату Сергій Євстахійович пішов разом із старшим сином. Разом біля військкомату вони простояли три години, але їм відповіли, повідомивши, що беруть спершу резервістів.
Наступного разу знову стояли в черзі і їх дані таки записали та пообіцяли повідомити за телефоном. До речі, і син, і батько — обмежено придатні до військової служби.
Зрештою батька записали в одну з окремих механізованих бригад ЗСУ, а старший син залишився працювати в Черкасах.
Після бойового злагодження військового підрозділу бригаду відправляють на схід, де під Сіверодонецьком і Лисичанськом велися запеклі бої, а ворог мав 12-15-кратну перевагу у живій силі.
А далі були бої під Бахмутом, Куп’янськом, вихід на точку поблизу відомого Донецького аеропорту, дві контузії… Втрати побратимів-добровольців, з якими довелося відстоювати рідну землю.
Якось трапився і випадок, коли вони переховувалися, змінюючи позиції, через артилерійський обстріл русні, в щойно зайнятому окопі застали російськомовного бійця.
Особливого здивування цей факт не викликав, оскільки в їх підрозділі теж були такі бійці. Проте в розмові виявилося, що він родом з однієї з областей росії. Так і виявили чужинця, що ховався від обстрілів своєї артилерії.
Ще перебуваючи на передовій, Сергій Євстахійович пообіцяв після повернення додому відвідати Шполу.
Була колись у редакторів газет традиція, коли, їдучи через Шполу, обов’язково відвідували «Шполянські вісті». Халупінський її не забув. І днями завітав до редакції.
Для Сергія Євстахійовича війна вже закінчилася, але, як сам зізнається, після кількох тижнів перебування на рідній землі, ніяк не може звикнути.
Вже приступив до мирної праці і, крім всього, він піклуватиметься про ветеранів, які колись працювали в Миронівському хлібокомбінаті.
Удачі, Сергію Євстахійовичу, на новій мирній посаді, нехай здоров’я не підводить.
Анатолій Вікторук
Шполянські вісті
